Смета, сметы, составить смету, сметы в АВК, кошторис, пiдготувати кошторис, КБ 2в, КБ 3, ДБН Д.1.1-1-2000, cvtnf, fdr, ДБН, ГОСТ, ВСН, СНиП, Сметные услуги, Виды сметной документации, Строительный словарь, Кошториснi послуги, Види кошторисної документацiї, пiдготувати кошторис, Довiдник iнженера, Справочник инженера
Мова:
   


















Хмарка тегів:

Г

ГАБАРИТ НАБЛИЖЕННЯ — простір, яке визначається умовами безпеки при роботі крана поблизу споруд, з меж якого може виходити лише вантажозахоплювальний орган при виконанні робочих операцій.

ГАЗОВЕ ОБЛАДНАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ, ГРОМАДСЬКИХ І ЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ — газопроводи, газові прилади і апарати, в тому числі ресторанного типу (технічні вироби повної заводської готовності), що використовують газ як паливо для приготування їжі і гарячого водопостачання, а також децентралізованого опалення.

ГАЗОВЕ ГОСПОДАРСТВО ПІДПРИЄМСТВ — газопроводи, установки ЗВГ, споруди на газопроводах, засоби захисту від електрохімічної корозії, ГРП, ГРУ, газообладнання газифікованих допоміжних виробничих і адміністративнопобутових будівель, розміщених на території підприємства.

ГАЗОВЕ ГОСПОДАРСТВО — газопроводи, установки ЗВГ, споруди на газопроводах, засоби захисту від електрохімічної корозії, ГРП (ГРУ), газообладнання газифікованих виробництв, котелень та інших будівель, розміщених на території організації.

ГАЗОВІ КОТЛИ — котли, призначені для спалювання тільки природних газів.

ГАЗОВІ ПОЖЕЖЕНІ СПОВІЩУВАЧІ — пожежний сповіщувач, який реагує на гази, що виділяються при тлінні або горінні матеріалів.

ГАЗОВИЙ ТРАКТ — частини котла між вхідним газовим патрубком і пальником (пальниками), за якими подають або в яких знаходиться газ.

ГАЗОВИКОРИСТОВУВАЛЬНІ УСТАНОВКИ — котли, виробничі печі, побутові прилади і апарати та інші установки, що використовують газ як паливо.

ГАЗОПОДІБНЕ АГРЕСИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ — середовище, агресивна дія якої визначається складом і властивостями його газоподібної фази.

ГАЗОУТВОРЮЮЧІ ДОБАВКИ — речовини, здатні виділяти газ за рахунок хімічної взаємодії з продуктами гідратації цементу.

ГАЗОНЕБЕЗПЕЧНІ МІСЦЯ — приміщення (споруди, дільниці тощо), у повітрі робочої зони яких можливий вміст шкідливих речовин вище граничнодопустимих концентрацій або можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші.

ГАЗОНЕБЕЗПЕЧНІ РОБОТИ — роботи, що виконуються в загазованому середовищі, або при яких можливий вихід газу.

ГАЗОТУРБІННИЙ ВОДОГРІЙНИЙ КОТЕЛ — водогрійний котел, в якому продукти згорання палива проходять всередині труб поверхонь нагріву, а вода — зовні труб. (Розрізняють жаротрубні, димогарні і жаротрубнодимогарні водогрійні котли).

ГАЙКИ — кріпильний виріб з різьбовим отвором і конструктивним елементом для передачі крутного моменту. (Конструктивним елементом гайки для передачі крутного моменту може бути багатогранник, накатка на бічній поверхні, торцеві і радіальні отвори, шліци і т.д.).

ГАЙКА БАРАШЕК — гайка з плоскими виступаючими елементами для передачі крутного моменту.

ГАЛЕРЕЯ — довга і вузька споруда з горизонтальним настилом, призначена для забезпечення вільного проходу.

ГАРАЖІ — будинки, призначені для зберігання, паркування, технічного обслуговування автомобілів.

ГАРАЖІ — СТОЯНКИ — будівлі і споруди, призначені для зберігання або паркування автомобілів, що не мають обладнання для технічного обслуговування автомобілів, за винятком найпростіших пристроїв — мийок, оглядових ям, естакад. Гаражі — стоянкі можуть мати повну чи неповну зовнішню огорожу.

ГАРАЖНІ КОМПЛЕКСИ — будівлі або група будинків, призначені для зберігання, паркування, технічного обслуговування та інших видів послуг, пов’язаних з автосервісом, продажем автомобілів і запасних частин. У складі гаражних комплексів можуть влаштовуватися невеликі автозаправні станції. Гаражні комплекси можуть бути доповнені об’єктами різного функціонального призначення (за винятком навчальних, лікувальних і дитячих установ).

ГАРАНТІЙНИЙ СТРОК ЗБЕРІГАННЯ (ПРИДАТНОСТІ) — час, протягом якого вогнезахисний склад (окремі його складові) може бути використаний для вогнезахисної обробки конструкції без зниження його вогнезахисної ефективності та гарантійного терміну експлуатації.

ГАРАНТІЙНИЙ СТРОК ЗБЕРІГАННЯ ДОБАВКИ — термін, протягом якого добавка здатна зберігати первинний основний позитивний ефект.

ГАРАНТІЙНИЙ СТРОК ЕКСПЛУАТАЦІЇ — час, протягом якого гарантується задана вогнезахисна ефективність покриття, яке експлуатується у відповідності з технічною документацією.

ГНУЧКИЙ АЗБЕСТОЦЕМЕНТНИЙ ЛИСТ — виріб, що володіє підвищеною пластичністю, використовується для облицювання поверхонь різної форми.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН МІСТ, ІНШИХ ПОСЕЛЕНЬ,ТЕРИТОРІЇ ПІДВІДОМЧІЙ ОРГАНУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ — містобудівна проектна документація, що є основним юридичним документом, що визначає в інтересах населення умови проживання, напрямок і межі територіального розвитку, функціональне зонування, забудову та благоустрій території, збереження історико-культурної і природної спадщини.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПІДРИЯДНИК — підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи.

ГЕНЕРАТОР ВОГНЕГАСНОГО АЕРОЗОЛЯ — пристрій для одержання вогнегасного аерозолю із заданими параметрами та подавання його в приміщення.

ГЕОДЕЗИЧНА КОНТРОЛЬНО — ВИМІРЮВАЛЬНА АПАРАТУРА (КІА) — комплекс геодезичних приладів та обладнання, що використовуються при проведенні натурних геодезичних спостережень за деформаціями будівель, споруд, земної поверхні і товщі гірських порід.

ГЕОДЕЗИЧНА ОСНОВА ДЛЯ БУДІВНИЦТВА — сукупність пунктів (точок) геодезичних мереж на території вишукувань (району, майданчику, ділянці, трасі), використовуваних при здійсненні будівельної діяльності і включають державні, опорні і знімальні геодезичні мережі, а також пункти геодезичної розбивочної основи.

ГЕОДЕЗИЧНА ПРИВ’ЯЗКА — визначення положень закріплених на місцевості точок, будівель і споруд та їх елементів у прийнятих системах координат і висот.

ГЕОДЕЗИЧНА МЕРЕЖА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (СПЕЦІАЛЬНА ГЕОДЕЗИЧНА МЕРЕЖА) — різновид опорних геодезичних мереж, в якій щільність, точність визначення положення та умови закріплення на місцевості геодезичних пунктів встановлюються в програмі інженерних вишукувань на підставі розрахунків для конкретних об’єктів будівництва.

ГЕОДЕЗИЧНИЙ ВИСОТОМІР — геодезичний прилад, призначений для визначення висот або перевищень.

ГЕОДЕЗИЧНИЙ ДАЛЕКОМІР — геодезичний прилад для визначення довжин ліній без безпосереднього відкладання мір довжини уздовж вимірюваних ліній.

ГЕОДЕЗИЧНИЙ РЕФРАКТОМЕТР — рефрактометр, що застосовується при геодезичних вимірах.

ГЕОДЕЗИЧНИЙ ЦЕНТРИР — геодезичний прилад, призначений для прямовисного проектування точок однієї поверхні на іншу.

ГЕОЛОГІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ — верхня частина літосфери, що представляє собою багатокомпонентну динамічну систему (гірські породи, підземні води, гази, фізичні поля — теплові, гравітаційні, електромагнітні та ін) в межах якої здійснюється інженерно-господарська (у тому числі інженерно-будівельна) діяльність.

ГЕОЛОГІЧНІ І ІНЖЕНЕРНОГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ І ЯВИЩА — ендогенні та екзогенні геологічні процеси, що виникають під впливом різних природних чинників (і їх поєднань) як поза впливом діяльності людини (геологічні), так і під її впливом (інженерно-геологічні). Характеризуються взаємозумовленістю, нестаціонарністю та успадкування розвитку, а так і детермінованістю.

ГЕОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС — зміна стану компонентів геологічного середовища в часі і в просторі під впливом природних факторів.

ГЕОМЕТРИЧНИЙ ДАЛЕКОМІР — геодезичний далекомір, заснований на вирішенні трикутника.

ГЕОМЕТРИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ ПРИРОДНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ — відношення природної освітленості, створюваної в розглянутій точці заданої площини всередині приміщення світлом, що пройшли через незаповнений світловий проріз і вихідним безпосередньо від рівномірно яскравого неба, до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості під відкритим повністю небосхилом, при цьому участь прямого сонячного світла в створенні тієї або іншої освітленості виключається; виражається у відсотках.

ГЕОТЕКСТИЛЬ — нетканий матеріал, виготовлений з термічно закріплених нескінченних волокон з 100% поліпропілену. Це забезпечує стійкість до вологи і хімічних сполук, зокрема до лугів, кислот, несхильність до гниття, впливу різноманітних грибків і цвілі, гризунів і комах, проростанню коренів. Структура геотекстилю забезпечує гарні фільтруючі властивості. Завдяки оптимальному сполученню своїх характеристик геотекстиль, крім традиційних застосувань у дорожніх, дренажних і протиерозійних конструкціях, широко використовується при будівництві покрівель, фундаментів, дренажів, землеустрій і т.д.

ГЕРМЕТИЗУЮЧІ І УЩІЛЬНЮЮЧІ МАТЕРІАЛИ І ВИРОБИ — матеріали та вироби на основі полімерів, які завдають або встановлюють в зазори між збірними елементами з метою захисту стикових з’єднань від проникнення повітря і (або) атмосферної вологи.

ГЕРМЕТИЧНІСТЬ ГАЗОВОГО ТРАКТУ — герметичність газового тракту щодо навколишньої атмосфери.

ГЕРМЕТИЧНІСТЬ ЗАПІРНОГО ЕЛЕМЕНТА — герметичність запірного елемента в положенні «закрито» і ізоляції обсягу, що містить газ, від іншого об’єму або від вихідного отвору клапана.

ГЕРМЕТИЧНІСТЬ ВУЗЛІВ СПОЛУК — відсутність витоків води через вузли з’єднань.

ГНУЧКІСТЬ АЗБЕСТОЦЕМЕНТНИХ ЛИСТІВ — встановлене дослідженнями припустиме максимальне або мінімальне кількісне та (або) якісне значення показника, що характеризує той чи інший фактор довкілля з позицій його безпеки та (або) нешкідливості для людини.

ГІГІЄНІЧНИЙ НОРМАТИВ — встановлене дослідженнями припустиме максимальне або мінімальне кількісне та (або) якісне значення показника, що характеризує той чи інший фактор довкілля з позицій його безпеки та (або) нешкідливості для людини.

ГІДРАВЛІЧНА ДОБАВКА ДО ЦЕМЕНТУ — активна мінеральна добавка до цементу, що володіє гідравлічними властивостями.

ГІДРАВЛІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ СТІЧНИХ ВОД — обсяг стічних вод, що протікає в інтервал часу, віднесений до одиниці поверхні або обсягу очисних споруд.

ГІДРАВЛІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ — здатність тонкоподрібненого матеріалу, розчиненого водою, після попереднього твердіння на повітрі або без нього продовжувати тверднути у воді і на повітрі. Примітка. Термін відноситься до цементів і мінеральним добавкам до нього.

ГІДРАВЛІЧНИЙ ЗАТВОР — стовп води в сифоні, що  перекриває його прохідний канал.

ГІДРАВЛІЧНИЙ МЕТОД ОЦІНКИ ПРОДУКТИВНОСТІ ВОДОЗАБІРНИХ СВЕРЛОВИН — метод розрахунку, заснований безпосередньо на даних досвіду (зокрема, на даних дослідної відкачки із свердловини) по визначенню експлуатаційного дебіту і пониження.

ГІДРАТАЦІЯ ЦЕМЕНТУ — хімічна взаємодія цементу з водою з утворенням кристалогідратів.

ГІДРОГРАФІЧНА МЕРЕЖА — сукупність річок та інших постійно і тимчасово діючих водотоків, а також водойм на будь-якій території.

ГІДРОІЗОЛ — беспокровний рулонний матеріал, що одержаний просоченням азбестового паперу нафтовими бітумами.

ГІДРОМЕХАНІЧНИЙ ВИТРАТОМІР — геодезичний висотомір, за допомогою якого перевищення визначають як функцію надлишкового тиску або вакууму, створюваного стовпом рідини в гідростатичної системі.

ГІДРОСТАТИЧНИЙ ВИСОТОМІР — геодезичний висотомір, за допомогою якого перевищення визначають щодо рівня рідини в сполучених посудинах.

ГІДРОФОБІЗАЦІЯ ЦЕМЕНТУ — підвищення стійкості цементу до впливу вологи повітря шляхом введення спеціальних добавок, гидрофобизуючих поверхню зерен цементу.

ГІДРОФОБІЗУЮЧІ ДОБАВКИ — речовини, що додають стінкам пор і капілярів у бетоні гідрофобні (водовідштовхувальні) властивості.

ГІДРОХІМІЧНІ УМОВИ ПІДЗЕМНИХ ВОД — характеристика формування та розповсюдження хімічного складу підземних вод в плані і по розрізу та їх змін у часі під впливом природних і техногенних факторів.

ГІДРОТЕОДОЛІТ — теодоліт з гірокомпасом.

ГЛАДКА ДЕКОРОВАНА  КЕРАМІЧНА ПЛИТКА — плитка з гладкою лицьовою поверхнею з нанесеним кольоровим малюнком.

ГЛАДКА КЕРАМІЧНА ПЛИТКА — плитка з гладкою поверхнею, не декорована.

ГЛАДКЕ АСФАЛЬТОБЕТОННЕ ПОКРИТТЯ — покриття з пониженим вмістом щебеню (або без щебеню), що мають середню висоту виступаючих частин <0,5 мм і коефіцієнт зчеплення <0,5.

ВІЧКО — виріб, що служить для огляду простору зсередини приміщення без відкривання дверей.

ГЛАЗУР — тонкий склоподібний або частково закристалізований шар, що покриває поверхню керамічної плитки і закріплений шляхом випалення при високих температурах.

ГЛИНОЗЕМНИЙ (ВИСОКОГЛИНОЗЕМНИЙ) КЛІНКЕР — клінкер, що складається переважно з низькоосновних алюмінатів кальцію.

ГЛИБИННИЙ РЕПЕР — нівелірний репер спеціальної конструкції (підстава якого встановлюється на щільні, динамічно стійкі грунти), слугує висотною геодезичною основою для виконання геодезичних спостережень за деформаціями будівель, споруд і земної поверхні.

ГЛИБОКИЙ ВОГНЕЗАХИСТ — вогнезахист маси виробу, матеріалу, конструкції.

ГЛИБОКЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД — додаткове очищення очищених стічних вод, що забезпечує подальше зниження в них деяких залишкових забруднюючих речовин.

ГЛИБОКА ЧЕРВОТОЧИНА — червоточина, проникаюча в деревину на глибину більше 15 мм в круглих лісоматеріалах і більш 5 мм — в пилопродукции і деталях.

ГЛИБОКІ ЗАБОЛОННІ ГРИБНІ ЗАБАРВЛЕННЯ — заболонні грибні забарвлення, проникаючі в деревину на глибину більше 2мм.

ГЛИБОКЕ ВВЕДЕННЯ — система електропостачання з наближенням напруги 110 кВ і вище до центрів навантажень споживачів з найменшою кількістю ступенів проміжної трансформації.

ГЛИБОКЕ ПОШКОДЖЕННЯ ДЕРЕВИНИ ПАРАЗИТНИМИ РОСЛИНАМИ- пошкодження деревини паразитними рослинами на глибину більше 5 мм.

ГНИЛЬ СУЧОК — сучок з гниллю, що займає більш 1/3 площі розрізу сучка.

ГНИЛЬ — не нормальні за кольором ділянки деревини з пониженням твердості, що виникають під впливом дереворуйнівних грибів.

ГНУТІ ВІДВОДИ — відведення, виготовлений з труби, з радіусом згину більше l, 5 Dy.

ГОЛОВКА КРІПИЛЬНИХ ВИРОБІВ — частина кріпильного виробу, що має стрижень, слугує для  передачі крутного моменту та (або) утворення опорної поверхні.

ГОЛОВНА ОРГАНІЗАЦІЯ З КРАНОБУДУВАННЯ — організація, уповноважена Держнаглядохоронпраці України проводити науково-дослідні роботи щодо безпечної експлуатації вантажопідіймальних машин, здійснювати функції спеціалізованої організації в повному обсязі, розробляти нормативні документи по вантажопідйомним машинам, проводити експертизу проектів по знову розробленим і модернізованим кранам (до проведення приймальних випробувань ).

ГОЛОВНИЙ ПУНКТ ЖИВЛЕННЯ — пункт живлення, від якого починається каскад і на який подається керуючий сигнал.

ГОЛОВНІ СПОРУДИ — інженерні споруди, які є джерелами енергозабезпечення розглянутої забудови (об’єкта).

ОБАПОЛА — бічна частина колоди, що має одну пропиляних, а іншу непропиляну або частково пропиляні поверхні з нормованою товщиною і товщиною тонкого кінця.

ГОРІННЯ — екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується принаймні одним з трьох факторів: полум’ям, світінням, виділенням диму.

ГОРИЗОНТАЛЬНЕ ЗСУВАННЯ — горизонтальна складова вектора зсування точки земної поверхні в мульді зсування.

ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ХІД ВАНТАЖУ — зміна вильоту, здійснювана підйомом стріли, при якому вантаж автоматично переміщається по траєкторії, близькій до горизонталі.

ГІРНИЧОТЕХНІЧНІ УМОВИ (ЧИННИКИ) — сукупність компонентів геологічного середовища і (або) техногенних утворень, що обумовлюють вибір системи розробки грунтових будівельних матеріалів і застосовуваних при цьому механізмів.

МІСЬКА АГЛОМЕРАЦІЯ — розвинута територіальна система міських поселень, об’єднаних в одне ціле стійкими виробничими, трудовими, культурнопобутовими, ​​рекреаційними та іншими зв’язками, характеризується високою щільністю населення, концентрацією виробництва і володіє певною територіальною цілісністю.

МІСЬКА СМУГА, СМУГА СЕЛИЩ І СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ — зовнішня межа земель міста, селища, сільського поселення, яка відділяє їх від інших категорій земель.

МІСЬКІ СТІЧНІ ВОДИ — суміш побутових і промислових стічних вод, допущена до прийому в міську каналізацію.

ГОРЮЧІСТЬ — здатність речовин і матеріалів до розвитку горіння.

ГАРЯЧЕДЕФОРМАВАНІ БЕСШОВНІ СТАЛЕВІ ТРУБИ — безшовна сталева труба, деформована при температурі вище температури рекристалізації.

ГАРЯЧЕДЕФОРМАВАНІ ПРЯМОШОВНІ ЕЛЕКТРОЗВАРНІ СТАЛЕВІ ТРУБИ — прямошовні електрозварні сталеві труби, піддані після зварювання гарячій деформації.

ГАРЯЧЕ МЕТАЛЕВЕ ЗАХИСНЕ ПОКРИТТЯ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ — захисне покриття, що отримується зануренням металевої конструкції або її елемента в розплав захисного металу.

ГРАВІЙ З ГІРСЬКИХ ПОРІД — неорганічний зернистий сипучий матеріал із зернами розміром св. 5 мм, який розсіванням природних гравійнопісчаних сумішей.

ГРАВІЙ — неорганічний зернистий сипучий будівельний матеріал, що отримується розсіванням природних гравійнопісчаних сумішей.

ГРАВІЙНОПЕСЧАНА СУМІШ — неорганічні зернисті сипучі будівельні матеріали з природних або збагачених гравійнопісчаних гірських порід.

ГРАНІ КЕРАМІЧНОЇ ПЛИТКИ — обмежені ребрами бічні поверхні плиток, якими вони примикають один до одного при укладанні.

КОРДОН САНІТАРНОЗАХИСНОЇ ЗОНИ — лінія, що обмежує територію або максимальну з планових проекцій простору, за межами яких нормовані фактори впливу не перевищують встановлені гігієнічні нормативи.

ГРАНИЧНІ УМОВИ ВОДОНОСНОГО ГОРИЗОНТУ (ПЛАСТУ) — гідродинамічні умови на границях пласта (у вертикальному розрізі і в плані), що відображають взаємодію з поверхневими водами та іншими водоносними горизонтами, живлення і розвантаження підземних вод.

ГРАНУЛЬОВАНИЙ ШЛАК — матеріал, що отримується швидким охолодженням розплаву шлаків металургійного та хімічного виробництва.

ГРАНУЛОМЕТРИЧНИЙ СКЛАД — кількісне співвідношення часток різної крупності у дисперсних грунтах.

ГРЕБІНЬ АЗБЕСТОЦЕМЕНТНИХ ЛИСТІВ — частина азбестоцементних хвилястих листів, що має опуклу лицьову поверхню.

ГРЕБІНЬ ПАРКЕТНОЇ ПЛАНКИ — виступаюча частина паркетної планки, що служить для з’єднання з сусідніми планками при укладанні.

ГРЕБІНЕЦЬ — ділянка необробленої поверхні сортаменту у вигляді вузької смуги, виступаючої над обробленою поверхнею, яка виникає в результаті дефекту ріжучої кромки інструменту.

ГРИБНІ ЯДРОВІ ПЛЯМИ — ненормально забарвлені ділянки ядра без зниження твердості деревини, що виникають в зростаючому дереві під впливом деревозабарвлюючих і (або) дереворуйнуючих грибів; спостерігаються на торцях у вигляді плям різної величини і форми (ямок, кілець і концентрованої зони суцільного ураження центральної частини стовбура. Іноді з виходом на периферію) бурого, червонуватого, сірого і сіро-фіолетового кольору; на поздовжніх розрізах — у вигляді витягнутих плям і смуг тих же кольорів.

ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ БРУТТО — вантаж, підвішений безпосередньо до крана, до вантажному візку або до голівки стріли. Маса являє собою суму значень маси вантажу, відповідного корисної вантажопідйомності, знімних і незнімних вантажозахоплювальних пристроїв і піднімального засоби.

ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ НЕТТО — вантаж, що піднімається краном і підвішений за допомогою незнімних вантажозахоплювальних пристроїв. Маса являє собою суму значень маси вантажу, відповідного корисної вантажопідйомності, та знімних вантажозахоплювальних пристроїв.

ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ КОРИСНА — вантаж підіймається краном та підвішений за допомогою знімних вантажозахоплювальних пристроїв, а в разі їх відсутності підвішений безпосередньо до незнімних вантажозахоплювальних пристроїв. Якщо крани застосовуються для підйому затворів на гідроелектростанціях або для підйому вантажів з поверхні води, в корисну вантажопідйомність можуть бути включені зусилля, викликані всмоктуванням води або зчепленням води унаслідок всмоктування.

ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНІ МАШИНИ — крани всіх типів, крани-екскаватори (екскаватори, призначені для роботи з гаком, що підвішений на канаті), талі, лебідки для підйому вантажу і людей.

ГРУНТ ГЛИНИСТИЙ — зв’язний мінеральний грунт, що має числом пластичності Ip> 1.

ГРУНТ ДИСПЕРСНИЙ — грунт, що складається з окремих мінеральних часток (зерен) різного розміру, слабко пов’язаних один з одним; утворюється в результаті вивітрювання скельних грунтів, з подальшим транспортуванням продуктів вивітрювання водним або еоловим шляхом і їх відкладення.

ГРУНТ ЗАТОРФОВАНИЙ — пісок і глинистий грунт, що містить у своєму складі в сухий наважці від 10 до 50% (за масою) торфу.

ГРУНТ ВЕЛИКОУЛАМКОВИЙ — незв’язний мінеральний грунт, в якому маса часток розміром більше 2 мм складає більше 50%.

ГРУНТ МЕРЗЛИЙ РАСПУЧЕННИЙ — дисперсний грунт, який при відтаванні зменшує свій обсяг.

ГРУНТ МЕРЗЛИЙ — грунт, що має мінусову або нульову температуру, містить у своєму складі видимі льодяні включення і (або) ледцемент і характеризується кріогенними структурними зв’язками.

ГРУНТ БАГАТОРІЧНИЙ МЕРЗЛИЙ  - грунт, що знаходиться в мерзлому стані постійно протягом трьох і більше років.

ГРУНТ ОХОЛОДЖЕНИЙ — засалений великоуламковий, піщаний і глинистий грунт, негативна температура якого вище температури початку його замерзання.

ГРУНТ ПЛАСТИЧНОМЕРЗЛИЙ — дисперсний грунт, зцементований льодом, але володіє в’язкими властивостями і стисливістю під зовнішнім навантаженням.

ГРУНТ НАПІВСКЕЛЬНИЙ — грунт, що складається з одного або декількох мінералів, які мають жорсткі структурні зв’язки цементаційного типу. Умовна межа між скельними і напівскельними грунтами приймається по міцності на одновісний стиск (Rc> 5 МПа — скельні грунти, Rc <5 МПа — напівскельні грунти).

ГРУНТ ПРОСАДНИЙ — грунт, який під дією зовнішнього навантаження і власної ваги або тільки від власної ваги при замочуванні водою або іншою рідиною зазнає вертикальну деформацію (просідання) і має відносну деформацію просідання esl> 0,01.

ГРУНТ ПУЧИНИСТИЙ — дисперсний грунт, який при переході з талого в мерзлий стан збільшується в об’ємі внаслідок утворення кристалів льоду і має відносну деформацію морозного здимання efn> 0,01.

ГРУНТ СЕЗОННОМЕРЗЛИЙ — грунт, що знаходиться в мерзлому стані періодично протягом холодного сезону.

ГРУНТ СКЕЛЬНИЙ — грунт, що складається з кристалітів одного або декількох мінералів, які мають жорсткі структурні зв’язки кристалізаційної типу.

ГРУНТ СИПУЧЕМЕРЗЛИЙ (синонім «СУХА МЕРЗЛОТА») — великоуламкових і піщаний грунт, що має мінусову температуру, але не зцементований льодом і не володіє силами зчеплення.

ГРУНТ ТВЕРДОМЕРЗЛИЙ — дисперсний грунт, міцно зцементований льодом, що характеризується відносно крихким руйнуванням і практично нестискається ​​під зовнішнім навантаженням.

ГРУНТ — гірські породи, грунти, техногенні утворення, що представляють собою багатокомпонентну і різноманітну геологічну систему і є об’єктом інженерно-господарської діяльності людини. Грунти можуть служити: 1) матеріалом підставі будівель і споруд; 2) середовищем для розміщення в них споруд; 3) матеріалом самої споруди.

ГРУНТОВКА АБО ПІДШАРОК — склад, що наноситься на поверхню сполучуваних елементів перед укладанням мастики для поліпшення адгезії.

ГРУНТОВКА — суспензія пігменту або суміші пігментів з наповнювачами в плівкоутворювальній речовині, утворить після висихання непрозору однорідну плівку з хорошою адгезією до підкладки і призначена для підвищення захисних властивостей системи покриттів.

ГРУНГТОВИЙ РЕПЕР — нівелірний репер, основа якого встановлюється нижче глибини промерзання, розставання або переміщення грунту, слугує в якості висотної геодезичної основи при створенні (розвитку) геодезичних мереж.

ГРУНТУВАЛЬНИЙ ШАР ЛАКОФАРБНОГО ЗАХИСНОГО ПОКРИТТЯ — шар лакофарбового матеріалу, що наноситься безпосередньо на поверхню, що захищається, що забезпечує адгезію захисного покриття з захищається матеріалом.

ГРУНТОВІ ОСНОВИ — сплановані і ущільнені місцеві або привозні грунти, призначені для сприйняття навантажень, розподілених через конструкцію аеродромного покриття.

ГРУНТОВІ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ — матеріали природного і техногенного походження, що  використовуються  для зведення земляних (грунтових) споруд.

ГРУНТИ, ЗМІНЕНІ ФІЗИЧНИМ ВПЛИВОМ — природні грунти, в яких техногенний вплив (ущільнення, заморожування, тепловий вплив і т.д.) змінює будова і фазовий склад.

ГРУНТИ, ЗМІНЕНІ ХІМІКОФІЗИЧНОЮ ДІЄЮ — природні грунти, в яких техногенний вплив змінює їх речовинний склад, структуру і текстуру.

ГРУПА ГОРЮЧОСТІ  МАТЕРІАЛІВ — класифікаційна характеристика пожежної небезпеки матеріалів, обумовлена ​​при стандартному випробуванні на горючість.

ГРУПА КОТЕДЖІВ — від двох до шести будинків.

ГРУПА ЛІФТІВ — два і більше ліфта однакового призначення, об’єднаних системою групового управління, обслуговуючих, як правило, одні і ті ж поверхи будівлі та мають спільні холи або поверхові площадки.

ГРУПА ДІЛЯНОК КОТЕДЖНОЇ ЗАБУДОВИ — території котеджної забудови, як правило, розміром менше 5 га (в деяких випадках до 8 га), включені функціонально, планувально, композиційно до складу більш великих житлових утворень (мікрорайону, котеджного селища, комплексу котеджної забудови) або структурних частин міста (історичне ядро ​​центру).

ГРУПОВА МЕРЕЖА — електрична мережа, що живить силові електроприймачі.

ГРУПОВЕ КЕРУВАННЯ ЛІФТАМИ — система керування спільною роботою двох і більш ліфтів у відповідності із заданим алгоритмом (виняток «холостих» пробігів і зупинок ліфтів, мінімізація часу очікування ліфтів).

ГРУПОВИЙ ВОДОПРОВІД — водопровід, що подає воду споживачам кількох населених пунктів.

ГРУПОВІ ПРОЖИЛКИ — прожилки, розташовані скупчено у вигляді переплетених смужок.

ГРУПОВІ ГЛАЗКИ — глазки, зосереджені в кількості трьох і більш і віддалені один від одного на відстані не більше 10 мм.

ГРУПИ СКЛАДНОСТІ ГІРНИЧОГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ — умовна класифікація геологічного середовища і техногенних утворень по складності їх будови, яка обумовлює різний склад, обсяг і методику вишукувальних робіт для їх вивчення.

ГРЯЗЕЄМНІСТЬ ФІЛЬТРА — маса забруднюючих речовин, яку здатне затримати завантаження фільтра.